Ліцензування як основний вид діяльності
Наша школа
Управління
Адміністрація школи
Мережа класів
Управління
Навчальний процес
Педагогічний колектив
Готуємося до ЗНО
Готуємося до ДПА
Учнівське самоврядування
Вступ до школи
Інформація для батьків
Бібліотека
Сторінка психолога
Шкільне відео
Корисні посилання
Карта сайту



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія
Шановні випускники закінчується реєстрація на ЗНО 2016!
Головна » Управління » Управління

Управління

 
РЕКОМЕНДАЦІЇ  ДО ВЕДЕННЯ КЛАСНОГО ЖУРНАЛУ
Нормативний мінімум, що регулює і регламентує діяльність освітньої установи в роботі з класним журналом:Лист МОН України від 1.09.2007 р. № 1/9 – 532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів» Інструктивно – методичний лист;
Наказ МОН України від 03.06.2008 року № 496 «Про затвердження інструкції з ведення класного журналу  учнів 5 – 11 (12) – х  класів загальноосвітніх навчальних закладів»;
Закон України «Про загальну сере6дню освіту»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 року № 1717 «про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12 – річний термін навчання» (із змінами);
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.04 № 24 «Про затвердження державного стандарту базової  і повної загальної середньої освіти»;
Наказ МОН України від 14.06.2000 року № 964 «Про затвердження Положення про загальноосвітній начальний заклад»;
Наказ МОН України від 05.05.2008 року № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»;
Лист МОН України від 28.04.2006 року № 1/9 – 301 «Методичні рекомендації щодо оформлення в класному журналі результатів навчальних досягнень з української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів»;Наказ МОН України від 08.09.2003 року № 5998 «Про дотримання державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу»;
Наказ МОН України від 13.06.2001 року № 451 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у ЗНЗ І-ІІІ ст. усіх типів та форм власності»;
Наказ МОН України  від 23.06.2000 року № 240 «Про затвердження інструкції з ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів»;
ДСанПІН 5.5.2.008-01 Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу.
Державні санітарні правила та норми
.Заповнення журналу є одним з важливих моментів роботи вчителів.
Класний журнал – державний нормативно-фінансовий документ, вести який зобов’язаний кожний учитель.При  заповненні класного журналу необхідно пам’ятати, що він є фінансовим документом.
Професійна компетентність керівника освітньої установи визначається вмінням працювати з номенклатурною документацією.Від того, як класний журнал оформлений, залежить об’єктивна оцінка праці вчителя за багатьма критеріями, а саме:Засвоєння програми з усіх навчальних предметів;
Щільність і система опитування учнів;
Об’єктивність у виставленні поточних оцінок, дотримання норм проведення контрольних, перевірочних  робіт, практичних і лабораторних занять, уроків – екскурсій і т.п.;
Дозування домашнього завдання (п.9.9 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу);
Облік зауважень з ведення журналу, зроблений адміністрацією або в ході зовнішнього контролю, і механізм їхнього усунення;
Старанність у заповненні відомостей про кількість пропущених уроків;Правильність оплати за фактично проведені навчальні заняття;
Правильність оплати за заміну уроків.
РекомендаціїІнструкція з ведення класного журналу розроблена відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад згідно листа МОН України від 11.09.2007 року №1/9 – 532,  «Вимог щодо ведення класного журналу в 1-4 – х класах загальноосвітніх навчальних закладів» та наказу МОН України від 03.06.2008 року № 496 «Про затвердження інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) – х класів загальноосвітніх навчальних закладів».Класний журнал (далі журнал) є державним документом і ведення його обов’язкове для кожного вчителя, класного керівника.Класні керівники, класоводи і вчителі предметники відповідають за стан ведення і збереження журналу».
Журнал розрахований на навчальний рік.
Журнали паралельних класів нумеруються літерами, наприклад, 1-А клас, 2-Б клас, 3-В, 5-А, 11-Б клас і т.д.Категорично забороняється допускати учнів до роботи з класним журналом.
Записи в журналі повинні бути зроблені кульковою ручкою чорного кольору чітко, акуратно, без виправлень (п. 1.6. вступає в дію з  01.09.2009 року).
Після закінчення навчальної практики, навчальних екскурсій та ДПА  журнал здається класним керівником на перевірку заступникові директора з навчально-виховної роботи.
Класний журнал зберігається в архіві установи 5 років.
До 1 липня журнали перевірені і підписані директором, здаються в архів школи.
На підставі наказу МОН України від 23.06.2000 № 240 «Про затвердження інструкції з ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів», класні журнали зберігаються 5 років. Журнали випускних класів зберігаються 10 років.
2. Обов'язки адміністрації закладу освіти
 2.1. Директор школи і його заступники зобов'язані забезпечити зберігання класних журналів і систематично здійснювати контроль правильності їх ведення не менше 4 разів на рік.
Схема контролю ведення журналу.
• Заповнення журналу на 10.09 - оформлення титульного аркуша, списки учнів на перших сторінках з усіх навчальних предметів, у зведеній відомості обліку успішності, зміст, загальні відомості про учнів, відомості про кількість уроків, пропущених учнями.
• Журнал перевіряється щодо правильності й своєчасності запису тем уроків з навчальних предметів, щільності й об'єктивності опитування, дозування домашніх завдань.
• Наприкінці кожного семестру журнал перевіряється особливо ретельно. Приділяється увага фактичному засвоєнню програми (відповідність навчальному плану); об'єктивності виставлених поточних і семестрових оцінок; наявності контрольних, практичних і лабораторних робіт; правильності запису заміни уроків; проведенню уроків-екскурсій  та інших занять. • До 01.07 класний керівник здає журнал на перевірку директору школи  тільки після того, як учителі - предметники вже відзвітувалися за підсумками року перед заступником директора.
• Крім зазначених обов'язкових перевірок, можуть бути ще цільові перевірки, а також перевірки, проведені фінансовими органами. Адміністратор, що перевіряє журнал, обов'язково робить докладний запис на сторінці «Зауваження з ведення класного журналу». Крім зауважень, робиться також позначка про усунення відзначених недоліків і строки їхнього усунення.
 
2.2. Заступник директора з навчально-виховної роботи проводить інструктаж учителів кожної паралелі з вимог, пропонованих до ведення журналу дає вказівки вчителям про чіткий розподіл сторінок журналу, відведених на поточний облік успішності й відвідуваності учнів на рік відповідно до кількості годин, виділених у навчальному плані на кожний предмет (орієнтовно 1 год/тижд. - 3с).
2.4. Необхідно пам'ятати, що в класному журналі підлягає фіксації тільки та кількість уроків, що відповідає навчальному плану й відповідно підлягає оплаті.
2.5. Директор і заступник директора з навчально-виховної роботи за підсумками перевірки заповнюють журнали відповідно до вказівок у відповідних графах «Зауваження з ведення класного журналу», де вказують зауваження. За підсумками повторної перевірки робиться оцінка про усунення виявлених раніше недоліків.
Всі записи підкріплюються підписом перевіряючого.
За підсумками перевірок журналів, що перевіряються, складається довідка.
У випадку порушень, допущених при веденні класного журналу, учителю - предметнику або класному керівнику, класоводу, а також заступникові директора з навчально-виховної роботи оголошується дисциплінарне стягнення за невиконання своїх посадових обов'язків.
Керівник закладу освіти несе особисту відповідальність за невиконання положень даної інструкції відповідно до законодавства. 
3. Обов'язки класного керівника
3.1. Класний керівник заповнює в журналі такі розділи та сторінки:  
«Облік відвідування»;  
«Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;  
«Загальні відомості про учнів»;  
«Зведену таблицю руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;
«Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року - оцінки з відповідних     предметних сторінок»;  «Сторінку класного керівника». (класна година планується один раз на тиждень, на класну годину виділяється окрема сторінка де фіксуються дати й теми).
• Титульний аркуш, зміст (найменування предметів у змісті пишуться із малої літери відповідно до робочого навчального плану). • Списки учнів на всіх сторінках (прізвище, ім' я - повністю на першій предметній сторінці) за алфавітом (за першою, другою і т. д. буквами українського алфавіту).
• Прізвище, ім'я, по батькові учителя - предметника (повністю без скорочень) на всіх сторінках журналу. • Найменування предметів (з великої літери; не допускаються скорочення в найменуванні предметів, наприклад, літ-ра, фіз-ра). 3.2. Класний керівник щодня відмічає кількість уроків, пропущених учнями, підводить підсумки про кількість днів і уроків, пропущених кожним учнем за семестр і навчальний рік.
Класний керівник переносить із предметних сторінок у зведену відомість обліку успішності оцінки учнів за семестр, рік. У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н - відсутність учня (учениці), хв - відсутність через хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків. 3.3. У випадках навчання учнів у лікувально-профілактичних установах і оздоровчих загальноосвітніх установах санаторного типу для дітей з малозабезпечених сімей, класний керівник поміщає в особові справи довідку про навчання в санаторії або лікарні. 3.4. Всі зміни в обліковому складі учнів в журналі (вибуття, прибуття) може фіксувати тільки класний керівник після наказу по школі. Дата й номер наказу вносяться також у журнал на той рядок порядкового номера, де зафіксоване прізвище учня (<<прибув (вибув) з _ числа, місяця __ року, наказ __ від __ »).
У розділі «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності» фіксується:правила дорожнього руху,правила протипожежної безпеки, правила поводження під час стихійних лих,правила поведінки на льоду,правила поведінки на воді,правила поведінки під час ожеледиці,надзвичайні ситуації, безпека у побуті,небезпека отруєнь (грибами, ягодами, алкоголем, нікотином, неякісними продуктами, ГМО (генно-модифіковані організми),профілактика захворювань
4. Обов 'язки учителя - предметника
4.1. Журнал заповнюється вчителем у день проведення уроку. Кількість проведених уроків і відповідні їм дати повинні збігатися. Дату проведення уроку в правій частині розгорнутого аркуша журналу слід фіксувати тільки арабськими цифрами, наприклад, 04/09; 23/11. Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник - місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо. Дати, проставлені на розвороті ліворуч, повинні строго відповідати датам, проставленим праворуч. Місяць і число записуються відповідно до розкладу уроків, затвердженого директором школи. 4.2. На правій стороні розгорнутої сторінки журналу вчитель зобов'язаний записувати тему, вивчену на уроці, і завдання додому. У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо. Кількість годин з кожної теми повинна відповідати затвердженому календарно-тематичному плануванню й програмі з предмета. У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
4.3. На лівій стороні розгорнутої сторінки над датами назви тем не пишуться.
4.4. Оцінки за письмові контрольні роботи проставляються в графі того дня, коли проводилася дана робота, і не пізніше 10 – денного терміну з дня її написання, зазначені відповідним положенням навчального закладу.
4.5. У графі «Домашнє завдання» записуються зміст завдання з відображенням специфіки організації домашньої роботи й характер його виконання (вивчити, читати, розповідати, напам'ять), сторінки, номера завдань і вправ, практичні завдання. Якщо учням дається завдання з повторення, то конкретно вказується його обсяг.
У випадку, якщо на уроці не дається домашнє завдання, допускається відсутність запису у відповідній графі. При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі домашні завдання не задаються.
Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв.; у З-му класі - 1 години 10 хв.; в 4-му класі - 1 години 30 хв.; у 5-6-х класах-2,5 години; у 7-9-х класах-З години; у 10-І2-х класах 4 години. У 2-4-х класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні і святкові дні.
 5. Оцінювання навчальних досягнень учнів
5.1 Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.08 № 371. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.   
 
 
 
 
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення
 
На початку 90-х років минулого століття в якості природної реакції на перебудову в педагогічному середовищі виникли гострі дискусії, під час яких шукали істинні причини низької ефективності навчального процесу в школі. І  головну з них побачили в уроці – як ніби-то архаїчній формі організації навчальної діяльності дітей. Найгострішими були виступи спеціалістів з організації ігор та інших видів виховної діяльності, тобто тих, які безпосередньо уроків у школі не проводили. Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я.-А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка. Він об’єктивно застарів за цей час і вичерпав себе. Словосполучення «сучасний урок»  це – нонсенс, абсурд».Головним аргументом противників уроку була думка про те, що урок став не цікавим для дітей, оскільки, як правило, проводиться за сталою структурою: оргмомент, перевірка домашнього завдання, пояснення нового матеріалу, повторення та нове домашнє завдання.Справді, класно-урочна система має свої слабкі сторони. До основних недоліків у організації уроків учителями сьогодні, за результатами спостережень, можна віднести:
  •  відсутність системного підходу до планування процесу вивчення теми (розділу), а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань, що ставляться перед учнями під час її вивчення;
  •  недостатнє знання типів уроків (стандартних і нетрадиційних форм), їх призначення та структури, відсутність компетентного підходу до відбору найбільш адекватних для реалізації кожної конкретної цілі;
  •  недостатнє знання та володіння елементами педагогічної техніки, результатом чого в більшості випадків є шаблонна структура уроків, їх одноманітність;
  •  недостатність знань у галузі сучасних методів навчання, невміння здійснювати їх раціональний вибір для конкретного уроку;
  •  перевантаженість змісту навчального матеріалу, надмірна кількість другорядних фактів, невмотивоване бажання відійти від підручника при поясненні нового матеріалу;
  •  орієнтованість на середнього учня, висока складність навчання для слабких учнів як за рахунок темпу, так і змісту навчання;
  •  недостатність знань психологічних основ уроку, які включають як знання психологічних принципів організації уроку, так і особливостей психічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, воля та ін.);
Більшість із зазначених недоліків мають технологічний характер і свідчать про недостатній рівень підготовки вчителів саме з цього аспекту їх діяльності. Звичайно, крім уроку, є ще багато інших форм організації навчального процесу. Зрозуміло, що археологічні експедиції, подорожі, екскурсії, у порівнянні з уроками, дуже сильно впливають на формування світогляду дітей і залишаються в їхній пам’яті надовго. Такі заходи, як правило, не обмежені в часі, вони проходять в інших умовах, мають інший характер спілкування учнів з педагогами. Проте очевидним є і те, що при наявності навчальних планів, програм урок був, є і залишиться основною формою організації  навчального процесу в школі.Реалії сьогоднішнього дня вимагають нових підходів до організації навчального процесу в школі, зокрема, проведення уроку.Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її. Для сучасного уроку характерними ознаками є:
  •  варіативність і гнучкість структури уроку;
  •  спрямованість уроку на особистість учня;
  •  оптимізація форм роботи на уроці;
  •  формування найважливіших компетентностей учнів;
  •  співпраця вчителя і учня.
Статистика свідчить, що за свій педагогічний вік учитель проводить більше 25 тисяч уроків, а учень за час навчання в школі відвідує їх майже 12 тисяч. Як побудувати сучасний урок? Як зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями та вміннями, а й викликав би у дітей щирий інтерес, природню зацікавленість, формував би їхню творчу свідомість?Основними заповідями щодо підготовки і проведення уроку в сучасній школі є:1.Тема уроку повинна відповідати навчальній програмі. Як свідчить практика, іноді вчителі, особливо при підготовці відкритих уроків, стараються сформулювати тему так, щоб вона вигідно звучала, ігноруючи вимоги Програми. Проте це є неприпустимо, оскільки Програма – загальнодержавний та загальнообов’язковий документ, що підлягає неухильному виконанню. 2.Чітке визначення мети уроку. Готуючись до уроку, вчитель повинен продумати кожен свій крок, вибрати ті форми і методи, які відповідають віковим особливостям дітей, індивідуальним особливостям класу, конкретному типу навчального закладу: ліцею, гімназії, школі з класами поглибленого вивчення предмета тощо. Якщо чітко визначена мета уроку, то відповідно до неї вчитель здійснює пошук найефективніших форм роботи на уроці. Як свідчить практика, в останній час вчителі, визначаючи мету уроку, чомусь зупиняються виключно на навчальному аспекті триєдиної  мети уроку, ігноруючи розвивальний та виховний аспекти. Це, на нашу думку, свідомо робить урок неповноцінним у плані формування компетентностей школярів, призводить до помилок, упущень у виборі оптимального варіанта проведення навчального процесу.Триєдина мета уроку – це завчасно запрограмований вчителем результат, який повинен бути досягнутий ним і учнями в кінці уроку. Вона вміщує три аспекти: навчальний, розвивальний, виховний. Навчальний аспект: озброїти учнів знаннями з даної теми. Доречно при плануванні навчальної мети визначити, якого рівня якості знань пропонується досягнути учням на цьому уроці: репродуктивного, конструктивного чи творчого. Ключовими словами, що характеризують навчальний аспект є: «навчити», «розкрити», «показати», «ознайомити», «довести», «порівняти», «систематизувати», «узагальнити» тощо.Розвивальний аспект мети уроку передбачає формування вмінь та навичок і може бути сформульований для кількох уроків, а іноді й для уроків цілої теми. Він складається із кількох блоків: розвиток мовлення, мислення, сенсорної сфери. Ключовими словами є: «розвивати», «формувати», «практикувати» тощо.Виховний аспект мети уроку повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, форм і методів навчання для формування і розвитку моральних, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості школяра. Ключове слово «виховувати».3.Мета уроку визначає його тип, а тип – структуру заняття. Треба пам’ятати, що тип уроку визначається метою. Досить часто спостерігається невідповідність між поставленою метою, типом уроку та його структурою. Наприклад, на уроці узагальнення і систематизації взагалі відсутня систематизація в певній системі взаємозв’язків, а є лише повторення окремих фактів або дій у вигляді переліку. Особливо це стосується уроків, що проводяться у формі ігор, змагань тощо. Отже, мета уроку → тип уроку → структура уроку → розрахунок часу на різних етапах уроку. Оскільки мета уроків є різноманітною, різноманітними будуть і відповідно структури уроків. Це дасть можливість уникнути традиційного комбінованого типу уроку.4.Конспект уроку складається в довільній формі. Конспект – це творчість вчителя, це його професійний почерк. У деяких випадках учителі користуються «готовими» поурочними планами-конспектами. Це правомірно, якщо такі напрацювання мають гриф і їх «Рекомендовано МОНУ» або «Схвалено Вченою радою ОІППО». Проте постійне використання таких методичних розробок уроків небезпечне тим, що воно паралізує творчість учителя навіть тоді, коли педагог володіє такою можливістю. Звичайно, ми не орієнтуємо на відмову від опрацювання різного роду методичних розробок. Але вчитель повинен пам’ятати, що автором сценарію, режисером-постановником і виконавцем уроку є він сам. Навчальні можливості дітей конкретного класу знає тільки він, і тому саме він є відповідальним за успіх чи провал будь-якого уроку, а не автор «готових» методичних розробок.5.Оптимальний, обґрунтований  вибір форм і методів проведення навчального заняття. В останній час «модним» стало проведення уроків у новій, нетрадиційній ігровій формі: урок-аукціон, урок-вікторина, урок-екскурсія (подорож), урок-диспут тощо. Звичайно, не можна стверджувати, що всі ці уроки апріорі є не ефективні. Проте деякі вчителі переоцінюють значення цієї форми до такого ступеня, що вона превалює над змістом, метою навчальної діяльності на уроці. У свій час академік Ю.К.Бабанський після відвідання таких уроків замітив, що, звичайно, ці заняття забавляють, збуджують, захоплюють, але вчителям варто не забувати, що урок повинен хоч чуть-чуть ще і навчати. Як свідчить практика, найрезультативнішим є той урок, на якому оптимально та раціонально підібрані  навчальні форми і методи, поєднані традиційні та нетрадиційні підходи до проведення навчального заняття.6.Раціональне і комплексне використання тих чи інших засобів навчання. Як свідчить практика, іноді вчителі надмірно захоплюються  на уроці (особливо відкритому) різноманітними технічними засобами навчання, дидактичними матеріалами тощо, діючи за принципом: чим більше, тим краще. Це призводить до того, що за декораціями залишається не розкритою тема уроку. Застосування вчителем кожного засобу виправдано тоді, коли воно економить сили педагога та учня, час уроку, покращує сприйняття навчального матеріалу, дозволяє здійснити контроль за тим, що вивчено тощо, і, звичайно, коли застосування того чи іншого засобу навчання не є гіпертрофованим.7. Продумування, передбачення «родзинки» уроку. Щоб навчальне заняття було цікавим для дітей, воно повинно містити таке, що викликає подив, захоплення, інтерес – одним словом те, що вони будуть пам’ятати, коли все інше забудеться. Це можуть бути цікаві факти або навіть нестандартні підходи до уже відомого. 8. Об’єктивне, справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко має визначити мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. Зазвичай учителі відзначають, що оцінювання потрібне для того, щоб:
  •  визначити найкращих за досягненнями учнів;
  •  показати учням, як вони засвоїли матеріал;
  •  стимулювати мотивацію  школярів до навчання і отримання знань;
  •  з’ясувати, чи є необхідність у додатковому навчанні або «перенавчанні» тощо.
По-друге, сформулювати  для себе критерії та стандарти оцінювання.Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв: соціальні та індивідуальні. Інструментарієм соціального оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях. Застосування індивідуальних критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і тим самим виявляється динаміка його розвитку. Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень повинен проаналізувати свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Наприклад, після виконання письмової роботи учням пропонується в зошиті оцінити її якість за критеріями: правильність, повнота,  логічність  викладу, грамотність – і виставити оцінку в балах. Під час перевірки роботи учня вчитель здійснює аналогічну діяльність: якщо він погоджується з оцінкою учня, то обводить її, якщо ні – ставить свою, коментуючи її усно або письмово. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою.  Поєднання вчителем у своїй роботі індивідуальних і соціальних еталонів проявляється в тому, що учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність. Це і є ідеальна ситуація з критеріями оцінювання. Отже, не дивлячись на бурхливі зміни в суспільному житті, інноваційні підходи до вирішення освітянських проблем, урок як класична форма в системі роботи загальної середньої освіти є стержнем організації навчально-виховного процесу.